Макаренко Юлія Валеріївна. Правове регулювання трудових відносин дипломатичних працівників

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

МАКАРЕНКО ЮЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

УДК 349.22: 341.462.1

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Щербина Віктор Іванович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………...3
ВСТУП………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА – ВИД ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………………………...12
1.1. Поняття і суттєві ознаки дипломатичної служби………………………12
1.2. Правове регулювання трудових відносин дипломатичних працівників у зарубіжних країнах……………………………………………………………44
Висновки до розділу 1……………………………………………………….72

РОЗДІЛ 2. ДИПЛОМАТИЧНІ ПРАЦІВНИКИ – СУБ’ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА……………………………………………………….76
2.1. Персонал дипломатичної служби……………………………………….76
2.2. Поняття і суттєві ознаки дипломатичних працівників………………...94
Висновки до розділу 2……………………………………………………...115

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ, ЗМІНИ І ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ………………………………….118
3.1. Порядок та умови прийняття на дипломатичну службу……………..118
3.2. Проходження дипломатичної служби…………………………………137
3.3. Припинення дипломатичної служби…………………………………..157
Висновки до розділу 3……………………………………………………...173

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...185

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АРК – Автономна Республіка Крим
КЗпП України – Кодекс законів про працю України
МЗС України – Міністерство закордонних справ України
МОП – Міжнародна організація праці
РФ – Російська Федерація

ВСТУП
Актуальність теми. Чергову модернізацію у своєму розвитку Україна переживає одночасно з глобальною економічною кризою, в результаті якої в наявності складний перехідний період на шляху становлення суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави й набуття статусу повноцінного учасника процесів, що відбуваються в сучасному цивілізованому світі. Проголошення незалежності України й подолання біполярності міжнародних відносин створили позитивні умови для виведення вітчизняної дипломатії на новий рівень.
Прийняття 20 вересня 2001 р. Закону України «Про дипломатичну службу», який окреслив правові засади й порядок організації діяльності дипломатичної служби як складової частини служби державної, а також особливості правового статусу працівників дипломатичної служби, стало свідченням все більшого усвідомлення необхідності розвитку й подальшого зміцнення ролі та значення дипломатичної служби в системі органів державної влади, конструювання законодавчих механізмів у процесі її ефективної діяльності. Не тільки фахівці, а й суспільство в цілому виявляють зростаючий інтерес до професійної діяльності дипломатів, спрямованої на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захист національних інтересів у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян та юридичних осіб України за кордоном. За сучасних умов людський чинник все більшою мірою враховується, коли мова заходить про вибір оптимального вирішення тієї чи іншої дипломатичної проблеми. У багатополярному світі змінюються вимоги, що пред’являються до дипломатичної служби загалом та її представників – дипломатичних працівників, зокрема.
Дослідження в цьому напрямку є досить складним за своєю сутністю й вимагає застосування аргументованих і науково виважених підходів.
Реалізації конституційного права на працю окремих категорій працівників приділялась увага в роботах таких науковців, як В. М. Андріїв, Н. Б. Болотіна, В. В. Жернаков, С. В. Іванов, С. О. Іванов, М. І. Іншин, Ю. В. Ісаєв, С. С. Лукаш, К. Ю. Мельник, А. М. Островерх, О. І. Процевський, А. М. Слюсар, А. І. Ставцева, Г. І. Чанишева, В. І. Щербина, О. М. Ярошенко та ін. Не применшуючи значення їх наукового надбання в цьому напрямку, відзначимо, що комплексного напрацювання, присвяченого правовій регламентації трудових відносин дипломатичних працівників, на рівні дисертації чи монографії ще не існує. Наукова і практична значимість цієї надзвичайно важливої проблеми, недостатня її розробленість доктриною трудового права, її постійна дискусійність і зумовили вибір теми цього рукопису.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до теми «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» (№ 11БФ042-01), затвердженої на період з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб на підставі дослідження загальновизнаних міжнародних стандартів, чинного національного й зарубіжного законодавства про працю, практики їх застосування, висновків і пропозицій учених-правознавців установити природу трудових відносин дипломатичних працівників, з’ясувати особливості їх правового регулювання й підготувати пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики у відповідній царині.
Для досягнення поставленої мети вирішуватимуться такі дослідницькі задачі:
– з’ясувати суттєві ознаки поняття «дипломатична служба» як вид професійної діяльності й запропонувати його дефініцію;
– провести класифікацію персоналу дипломатичної служби;
– сформулювати термін «дипломатичний працівник»;
– визначити суттєві ознаки дипломатичних працівників як особливої категорії працівників дипломатичної служби та розкрити їх зміст;
– висвітлити порядок та умови прийняття на дипломатичну службу;
– окреслити основні права й основні обов’язки дипломатичних працівників;
– установити правову природу їх ротації й дострокового відкликання;
– розкрити особливості правового регламентування проходження дипломатичної служби;
– охарактеризувати підстави її припинення й розглянути специфіку їх застосування;
– виявити основні закономірності правової регламентації трудових відносин дипломатичних працівників у зарубіжних країнах.
Об’єктом дослідження послужили суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації дипломатичними працівниками свого конституційного права на працю.
Предметом дослідження стала система правових норм, що регулюють трудові відносини дипломатичних працівників у сучасних умовах.
Методи дослідження. Для одержання достовірних та об’єктивних результатів наукового дослідження комплексно використовувалися загальні і спеціальні методи, які в сукупності дозволили досягти поставленої мети й вирішити сформульовані задачі, а також внести пропозиції з удосконалення законодавства, що здійснює регламентацію трудових відносин дипломатичних працівників.
Діалектичний метод дозволив вивчити сучасний стан правового регулювання трудових відносин дипломатичних працівників у взаємозв’язку порядку й умов прийняття на дипломатичну службу, її проходження і припинення. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат як юридичної науки загалом, так і трудового права, зокрема (як-от «дипломатична служба», «персонал дипломатичної служби», «працівники дипломатичної служби», «дипломатичні працівники»). Метод класифікації став у нагоді при виділенні й характеристиці категорій персоналу дипломатичної служби. Порівняльний метод задіяно для розкриття співвідношення положень національного й зарубіжного законодавства в досліджуваній сфері і як наслідок – для виявлення позитивних тенденцій і явищ як першого, так і другого. Метод раціональної критики сприяв детальному аналізу нормативно-правових актів у розглядуваній царині, виявленню властивих їм колізій і прогалин. Оперуючи формально-юридичним методом, дисертантом підготовлено низку рекомендацій з удосконалення законодавчого забезпечення дипломатичними працівниками реалізації свого конституційного права на працю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у вітчизняній доктрині трудового права подана на захист дисертація є першим самостійним комплексним монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем правового регулювання виникнення, зміни та припинення трудових відносин дипломатичних працівників в умовах формування ринкової економіки в Україні. Новація рукопису пояснюється також своєчасною постановкою проблеми, ретельним аналізом нових ідей, вивченням сучасних зарубіжних тенденцій розвитку правової регламентації в розглядуваній сфері.
Відповідно до поставлених мети і задач дослідження на захист виносяться нижченаведені наукові висновки й положення:
вперше:
– проведено класифікацію персоналу дипломатичної служби; це працівники дипломатичної служби (дипломатичні працівники, адміністративно-технічні працівники, особи, які на час призначення на професорсько-викладацькі й адміністративні посади Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України мали, відповідно, дипломатичний ранг або ранг державного службовця); особи, які займають професорсько-викладацькі й адміністративні посади Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України; обслуговуючий персонал дипломатичної служби;
– сформульовано визначення дипломатичного працівника як громадянина України, який займає посаду дипломатичної служби, прийняв Присягу державного службовця, отримав дипломатичний ранг, одержує заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету, на якого Законом України «Про дипломатичну службу», Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, покладено безпосереднє здійснення завдань дипломатичної служби і який у зв’язку із цим несе підвищену відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов’язків;
– доведено, що підставою виникнення трудових правовідносин з дипломатичними працівниками є фактичний склад, елементами якого є акт конкурсного відбору (акт призначення на посаду), результат спеціальної перевірки і трудовий договір;
– окреслено основні права й обов’язки дипломатичних працівників, сформульовано пропозицію щодо їх закріплення в Законі України «Про дипломатичну службу»;
– ротація й дострокове відкликання дипломатичних працівників розглядаються як особливі види їх переведень на іншу роботу, що здійснюються без їх згоди у випадках, передбачених законом, і застосовуються в інтересах держави;
– внесено пропозицію стосовно поширення дії п. 3 ст. 41 КЗпП України (вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи) на дипломатичних працівників;
– рекомендується перелік підстав припинення дипломатичної служби доповнити такими: а) виникнення воєнного або надзвичайного стану у країні перебування; б) оголошення працівника дипломатичної служби персоною нон-грата або отримання від компетентних органів влади країни перебування повідомлення про небажаність перебування працівника в цій країні;
– обґрунтовується необхідність законодавчого закріплення положення, за яким дисциплінарне стягнення до працівника дипломатичної служби у закордонних дипломатичних установах України застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку без урахування часу службового розслідування, тимчасової непрацездатності працівника й перебування його у відпустці або відрядженні, але не пізніше одного року з дня його вчинення;
удосконалено:
– розуміння дипломатичної служби як виду служби державної, що полягає у професійній діяльності громадян України, які займають посади в Міністерстві закордонних справ України, представництвах Міністерства закордонних справ України на території України, закордонних дипломатичних установах України, спрямованій на практичну реалізацію зовнішньої політики держави, представництво й захист її інтересів у сфері міжнародних відносин;
– обґрунтування того, що в разі незгоди особи від складення Присяги державного службовця її слід вважати такою, що відмовилася від зайняття посади в системі органів дипломатичної служби, а наказ про її призначення на посаду у зв’язку із цим має бути скасований;
дістали подальшого розвитку:
– позиція, що до правових способів підбору кадрів у систему органів дипломатичної служби належать конкурс, випробування, стажування й кадровий резерв;
– аргументи на користь того, що суть службової дисципліни, права й обов’язки працівників дипломатичної служби щодо забезпечення й додержання дисципліни, а також види й порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень має визначати Дисциплінарний статут дипломатичної служби України;
– пропозиція унормувати в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» питання зарахування до страхового стажу часу перебування за кордоном дружини (чоловіка) працівника дипломатичної служби за місцем проходження останньої, тривалого відрядження до закордонної дипломатичної установи.
Практичне значення одержаних результатів зумовлено тим, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій роботі – з метою подальших наукових розробок проблем реалізації дипломатичними працівниками свого конституційного права на працю;
б) у правотворчості – при підготовці проекту Трудового кодексу України, опрацюванні змін і доповнень до Законів України «Про державну службу», «Про дипломатичну службу», а також підзаконних нормативних актів, прийнятих на їх розвиток;
в) у правозастосуванні – в діяльності судів, органів державного нагляду й контролю за додержанням законодавства про працю, роботодавців, профспілок, дипломатичних працівників;
г) у навчальному процесі – при вивченні навчальних дисциплін «Трудове право України», «Правове регулювання праці державних службовців», при написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, а також при підготовці або вдосконаленні робочих програм і планів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки і пропозиції, сформульовані в роботі, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Ключові теоретичні напрацювання й рекомендації даної дисертаційної роботи оприлюднені в доповідях і наукових повідомленнях на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 2011 р.); «Проект Інноваційного кодексу України як новий етап розвитку нормотворення в інноваційній сфері» (м. Харків, 2011 р.); «Актуальні проблеми надання юридичної допомоги в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Харків, 2011 р.); «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 2012 р.); «Розвиток законодавства про працю і соціальне забезпечення: здобутки і проблеми» (м. Харків, 2012 р.), а також на засіданні «круглого столу» «Актуальні проблеми трудового права та права соціального забезпечення» (м. Запоріжжя, 2012 р.).
Публікації. Ключові теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи знайшли відбиття у 5-ти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 6-ти тезах доповідей і наукових повідомлень на вказаних конференціях і «круглому столі».

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в тому, щоб на підставі вивчення загальновизнаних міжнародних стандартів, чинного національного й зарубіжного законодавства внести пропозиції з удосконалення нормативно-правового забезпечення і правозастосовної практики у відповідній царині. За результатами дослідження сформульовано нижченаведені основні висновки.
1. Дипломатична служба – це вид державної служби, що полягає у професійній діяльності громадян України, які займають посади в Міністерстві закордонних справ України, його представництвах на території України, в закордонних дипломатичних установах України, спрямованій на практичну реалізацію зовнішньої політики держави, представництво й захист її інтересів у сфері міжнародних відносин.
2. За сучасних умов виконання функцій дипломатичної служби ускладнюється внаслідок: (а) недооцінки місця й ролі дипломатичної служби в системі органів державної влади; (б) непослідовності реформування як державної служби загалом, так і дипломатичної, зокрема; (в) формальним ставленням до прийняття на службу працівників та її проходження; (г) недостатньої гласності й об'єктивності під час оцінки результатів трудової діяльності дипломатичних працівників, присвоєння їм дипломатичного рангу або призначення на більш високу посаду; (д) браку дійових механізмів стимулювання професійної діяльності дипломатичних працівників; (е) наявності конфліктів інтересів; (є) неналежного контролю керівників органів дипломатичної служби за виконанням посадових обов’язків підлеглими їм працівниками; (ж) відсутністю ефективних правових механізмів притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності.
3. Персонал дипломатичної служби складають:
– працівники дипломатичної служби: (а) дипломатичні працівники, (б) адміністративно-технічні працівники, (в) особи, які на час призначення на професорсько-викладацькі й адміністративні посади Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України мали, відповідно, дипломатичний ранг або ранг державного службовця;
– особи, які займають професорсько-викладацькі й адміністративні посади Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, за винятком: (а) ректора Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, його заступників, керівників структурних підрозділів та їх заступників; (б) осіб, які на час призначення на професорсько-викладацькі й адміністративні посади Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України мали, відповідно, дипломатичний ранг або ранг державного службовця;
– обслуговуючий персонал дипломатичної служби.
4. Дипломатичний працівник – це громадянин України, який займає посаду дипломатичної служби, прийняв Присягу державного службовця, отримав дипломатичний ранг, одержує заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету, на якого Законом України «Про дипломатичну службу», Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, покладено безпосереднє здійснення завдань дипломатичної служби і який у зв’язку із цим несе підвищену відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків.
5. Підставою виникнення трудових правовідносин з дипломатичними працівниками є фактичний склад, елементами якого є акт конкурсного відбору (акт призначення на посаду), результат спеціальної перевірки та трудовий договір. Акти конкурсного відбору і призначення на посаду, як і укладення трудового договору, передбачають волевиявлення особи на зайняття дипломатичної посади. Незгода особи, яка претендує на дипломатичну посаду, на проведення спеціальної перевірки або негативний результат останньої є підставами для відмови їй у призначенні на вакантну посаду. Рішення про призначення на дипломатичну посаду приймається за результатами спеціальної перевірки.
6. До правових способів ефективного підбору кадрів в систему органів дипломатичної служби шляхом перевірки їх професійного рівня і ділових якостей належать конкурс, випробування, стажування й кадровий резерв.
7. Ротація й дострокове відкликання дипломатичних працівників є особливими видами переведень їх на іншу роботу, що здійснюються без їх згоди у випадках, передбачених законом, і застосовуються в інтересах держави.
Відмову дипломатичного працівника без поважних причин від направлення у довготермінове відрядження треба вважати дисциплінарним проступком і підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Таку відмову потрібно враховувати також при просуванні по службі. Перелік причин, що визнаються поважними для відмови від виїзду на роботу в закордонну дипломатичну установу, слід затвердити наказом Міністерства закордонних справ України.
8. Дипломатичні працівники при виконанні своїх службових обов’язків мають право:
– брати участь у розгляді й вирішенні питань, пов'язаних з виконанням завдань і функцій дипломатичної служби;
– на чітке визначення своїх службових обов'язків і матеріально-технічне забезпечення їх виконання;
– на отримання в установленому порядку інформації, документів та інших матеріалів, необхідних для виконання своїх посадових обов’язків;
– користуватися в період перебування за кордоном привілеями й імунітетами відповідно до норм міжнародного права;
– на перепідготовку й підвищення службової кваліфікації;
– на просування по службі з урахуванням своєї трудової діяльності, рівня освіти і професійної кваліфікації;
– на повагу до своєї особистості, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, колег та інших осіб;
– захищати свої права й законні інтереси в державних органах або суді, а також оскаржувати неправомірні дії посадових осіб і громадян;
– на створення безпечних і здорових умов праці.
На дипломатичних працівників покладаються такі основні обов’язки:
– дотримуватися Конституції й законів України;
– забезпечувати захист прав і законних інтересів держави, її громадян та юридичних осіб у сфері міжнародних відносин;
– поважно ставитися до громадян, не порушувати їх прав і свобод, не принижувати їх честі й гідності;
– поважати закони, правила і традиції країни перебування в період роботи за кордоном;
– сумлінно виконувати покладені на них завдання і функції, гідно представляти Україну у відносинах з іншими державами й міжнародними організаціями;
– стійко переносити всі труднощі й обмеження, пов'язані з дипломатичною службою;
– з гідністю й честю поводитися в неробочий час;
– зберігати державну таємницю, конфіденційну й іншу охоронювану законом інформацію, що є власністю держави, фізичних або юридичних осіб;
– дотримуватися трудової дисципліни й вимог дипломатичної етики;
– постійно підвищувати свій професійний рівень.
9. Підставу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачену п. 3 ст. 41 КЗпП України (вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи) потрібно поширити не тільки на працівників, які виконують виховні функції, а й на дипломатичних працівників. Останні у своїй діяльності повинні керуватися не тільки Конституцією та законами України, а й численними правовими актами, що окреслюють вимоги до поведінки цієї категорії працівників, правилами протоколу та ділового етикету, загальними морально-етичними нормами поведінки у суспільстві. Вони повинні вживати необхідних заходів щодо відповідності їх діяльності етичним вимогам, визначеним у цих документах. Дипломатичний працівник має дбати про позитивний авторитет як органу дипломатичної служби, так і держави в цілому, дорожити своїм ім'ям і статусом.
Дотримання дипломатичним працівником норм моралі має бути обов'язковим при проведенні атестації, зарахуванні до кадрового резерву, призначенні на нову посаду, наданні характеристики чи рекомендації.
10. Не може служити підставою припинення державної служби відмова працівника дипломатичної служби від складення Присяги державних службовців. За ч. 1 ст. 10 Закону України «Про дипломатичну службу» громадяни, які вперше приймаються на дипломатичну службу й раніше не перебували на службі державній, складають Присягу державних службовців. До цього моменту особа, яка претендує на зайняття дипломатичної посади, до виконання своїх службових обов’язків не допускається. Кадрова служба зобов'язана організувати складення Присяги в день призначення особи на посаду. Якщо це не відбулося, то особа не отримує статус «державний службовець», а відповідно не може бути прийнята на дипломатичну посаду. У цій ситуації правильно вести мову про те, що в разі незгоди особи від складення Присяги державного службовця її слід вважати такою, що відмовилася від зайняття посади в системі органів дипломатичної служби, а наказ про її призначення на посаду у зв'язку із цим має бути скасований.
11. Перелік підстав припинення дипломатичної служби треба доповнити такими: (а) виникнення воєнного або надзвичайного стану у країні перебування і (б) оголошення працівника дипломатичної служби персоною нон-грата або отримання від компетентних органів влади країни перебування повідомлення про небажаність перебування працівника в цій країні.
12. З огляду на те, що система органів дипломатичної служби має значну територіальну розгалуженість, дотримання порядку застосування дисциплінарних стягнень у передбачені ст. 148 КЗпП України строки є проблематичним. Унаслідок цього необхідним є доповнення ст. 34 Закону України «Про дипломатичну службу» частиною 2 такого змісту: «Дисциплінарне стягнення до працівника дипломатичної служби в закордонних дипломатичних установах України застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку без урахування часу службового розслідування, тимчасової непрацездатності працівника й перебування його у відпустці або відрядженні, але не пізніше одного року з дня його вчинення».
У перспективі суть службової дисципліни, права й обов'язки працівників дипломатичної служби щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види й порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень має визначати Дисциплінарний статут дипломатичної служби України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Тихомиров Ю.А. Государство на рубеже столетий / Ю.А. Тихомиров // Гос-во и право. – 1997. – №2. – С. 24-30.
2. Алексеев С.С. Государство и право: навчал. курс [3-е изд., перераб. и доп.] / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1996. – 192 с.
3. Коркунов Н.М. Русское государственное право: учебник / Н.М. Коркунов. – СПб.: Тип. М.М. Стасюлевича, 1899. – Т. 1: Введение и Общая часть. – 573 с.
4. Джураєва О.О. Функції сучасної держави: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / О.О. Джураєва / Одеська нац. юрид. акад. – О., 2006. – 190 с.
5. Байтин М.И. Сущность и основные функции социалистического государства: моногр. / М.И. Байтин. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1979. – 301 с.
6. Мелехин А.В. Теория государства и права: учебник / А.В. Мелехин. – М.: Маркет ДС, 2008. – 640 с.
7. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01.07.2010 р., №2411-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – №40. – Ст. 527.
8. Онопенко П.В. Правоохоронні органи держави Україна: моногр. / П.В. Онопенко. – К.: Варна, 2003. – 126 с.
9. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. [вид. 5-е, зі змін.] / П.М. Рабінович. – О.: Юрид. літ., 2002. – 176 с.
10. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р., №964-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №39. – Ст. 351.
11. Павлов Е.Я. Конституционно-правовой механизм осуществления внешний политики Российской Федерации: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Е.Я. Павлов / Московский ун-т МВД РФ. – М., 2003. – 325 с.
12. Чекаленко Л.Д. Витоки української дипломатії: навч. посіб. / Л.Д. Чекаленко. – К.: LAT&K, 2010. – 340 с.
13. Нечаева Ю.В. Происхождение дипломатии / Ю.В. Нечаева // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://vestnik.mfa-pmr.org/engine/print. php?newsid=116
14. The Oxford Paperback Thesaurus / Compiled by B. Kirkpatrick. – Oxford: Oxford University Press, 1994. – 910 p.
15. Захаренко Е.Н. Новый словарь иностранных слов: свыше 25000 сл. и словосочет. / Е.Н. Захаренко, Л.Н. Комарова, И.В. Нечаева. – [3-е изд., испр. и доп.]. – ООО Изд. центр «Азбуковник», 2008. – 1040 с.
16. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / за ред. Р.С. Дяківа. – К.: Міжнар. екон. фундація, 2002. – 703 с.
17. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х т. [вид. 2-ге, випр.] / уклад.: В.В. Яременко, А.М. Сліпушко. – К.: Аконіт, 2008. – Т. 1: А-К. – 928 с.
18. Дипломатический словарь: в 3-х т. [4-е изд., перераб. и доп.] / гл. ред. А.А. Громыко. – М. : Наука, 1985. – Т. 1: А-И. – 422 с.
19. Політологічний енциклопедичний словник [2-е вид., доп. і перероб.] / за ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.
20. Большой юридический словарь [2-е изд., перераб. и доп.] / сост.: А.Б. Борисов. – М.: Кн. мир, 2012. – 848 с.
21. Никольсон Г. Дипломатическое искусство. Четыре лекции по истории дипломатии: перев. с англ. / Г. Никольсон. – М.: Изд-во Ин-та междунар. отнош., 1962. – 117 с.
22. Кочубей Ю.М. Імідж дипломата – імідж країни / Ю.М. Кочубей // Наук. вісн. Дипломат. акад. України. – Вип. 5: Українська зовнішня політика та дипломатія: десять років незалежності. – К., 2001. – С. 30-33.
23. Гуменюк Б.І. Горизонти третього світу: моногр. / Б.І. Гуменюк. – К.: Освіта, 1990. – 189 с.
24. Попов В.И. Современная дипломатия: теория и практика. Дипломатия – наука и искусство: курс лекций / В.И. Попов. – М.: Междунар. отнош., 2010. – 576 с.
25. Сатоу Э. Руководство по дипломатической практике / Э. Сатоу. – М.: Изд-во Ин-та междунар. отнош., 1961. – 496 с.
26. Про дипломатичну службу: Закон України від 20.09.2001 р., №2728-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – №5. – Ст. 29.
27. Биркович Т.І. Правове регулювання дипломатичної служби в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Т.І. Биркович / Гуманіт. ун-т «Запорізький ін-т держ. та муніц. права». – Запоріжжя, 2007. – 183 с.
28. Іншин М.І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні: моногр. / М.І. Іншин. – Х.: Вид-во НУВС, 2004. – 337 с.
29. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні : організаційно-правові засади: моногр. / Ю.П. Битяк. – X.: Право, 2005. – 304 с.
30. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні: указ Президента України від 20.02.2006 р., №140/2006 // Офіц. вісн. України. – 2006. – №8. – Ст. 421.
31. Артеменко О.В. Організаційно-правові засади проходження державної служби працівниками ДПС України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.В. Артеменко / Нац. акад. держ. подат. служби України. – Ірпінь, 2004. – 244 с.
32. Линник Т.В. Реформування інституту державної служби в Україні: адміністративно-правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Т.В. Линник / Нац. ун-т держ. подат. служби України. – Ірпінь, 2011. – 207 с.
33. Адміністративне право України: підруч. / за ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
34. Конституція України: прийнята на 5-й сесії Верхов. Ради України 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
35. Про Основні напрями зовнішньої політики України: пост. Верхов. Ради України від 02.07.1993 р., №3360-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №37. – Ст. 379.
36. Новікова М.Р. Економічні чинники функціонування державної служби у процесі інтеграції до Європейського Союзу / М.Р. Новікова // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: матер. наук.-практ. конф. / за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: УАДУ, 2002. – C. 35-38.
37. Про затвердження Класифікатора професій ДК 003:2010: наказ Держкому України з питань тех. регулювання та спожив. політики від 28.07.2010 р., №327 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
38. Зорин В.А. Основы дипломатической службы / В.А. Зорин. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: Междунар. отнош., 1977. – 368 с.
39. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби: навч. посіб. / Б.І. Гуменюк. – К.: Либідь, 1998. – 248 с.
40. Сагайдак О.П. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи: навч. посіб. / О.П. Сагайдак, П.Д. Сардачук. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Знання, 2008. – 295 с.
41. Про Положення про Міністерство закордонних справ України: указ Президента України від 06.04.2011 р., №381/2011 // Офіц. вісн. України. – 2011. – №29. – Ст. 1220.
42. Советское административное право: Особ. ч.: учебник / под ред. В.Д. Сорокина. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1966. – 320 с.
43. Про затвердження Положення про Представництво Міністерства закордонних справ України на території України: пост. КМУ від 25.07.2002 р., №1050 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №30. – Ст. 1425.
44. Сандровский К.К. Дипломатическое право: учебник / К.К. Сандровский. – К.: Вищ. шк., 1981. – 240 c.
45. Святун О.В. Захист прав та інтересів громадян в практиці органів зовнішніх зносин України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / О.В. Святун / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2011. – 225 с.
46. Про затвердження Положення про дипломатичне представництво України за кордоном: розпорядж. Президента України від 22.10.1992 р. №166/92-рп // Зібрання зак-ва України. – 2000. – Т. 5. – Ст. 5(РП)2.
47. Про Консульський статут України: указ Президента України від 02.04.1994 р., №127/94 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
48. Ahmad M.A. L‘Institution Consulaire et le Droit International / M.A. Ahmad. – Paris: Pichon et Durand-Auzias, 1966. – 312 p.
49. Shaw Malcolm N. International Law / Shaw Malcolm N. – Cambridge, UK; New York: Cambridge University Press, 2008. – 1542 p.
50. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу» (щодо термінів) (реєстр. №2604, текст законопроекту від 21.03.2013 р.) [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46249
51. Про Дипломатичну академію України при Міністерстві закордонних справ: пост. КМУ від 20.07.1996 р., №779 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
52. Blanpain R. Comparative Labour Law and Industrial Relations in Industrialized Market Economies / Blanpain R.; Engels C. – The Hague, 2001. – 289 p.
53. О дипломатической службе: Закон Азербайджанской Республики от 08.06.2001 г., №137 // Сб. зак-ва Азерб. Республики. – 2001. – №9. – Ст. 567.
54. Конституция Азербайджанской Республики: принята 12.11.1995 г. // Сб. зак-ва Азерб. Республики. – 1997. – №1.
55. Трудовой кодекс Азербайджанской Республики: утв. Законом Азерб. Республики от 01.01.1999 г., №618-ІГ // Сб. зак-ва Азерб. Республики. – 1999. – №4. – Ст. 213.
56. О государственной службе: Закон Азерб. Республики от 21.07.2000 г., №926-IIQ // [Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.caa.gov.az/ru/legislation/2.pdf
57. О дипломатической службе: Закон Туркменистана от 19.12.2000 г., №50-II // Ведом. Меджлиса Туркменистана. – 2000. – №3-4. – Ст. 36.
58. О дипломатических рангах: Закон Туркменистана от 24.11.1995 г., №92-I // Ведом. Меджлиса Туркменистана. – 1995. – №3. – Ст. 45.
59. О дипломатической службе Республики Казахстан: Закон Респ. Казахстан от 07.03.2002 г., №299-II // Ведом. Парламента Респ. Казахстан. – 2002. – №5. – Ст. 51.
60. Трудовой кодекс Республики Казахстан: Закон Респ. Казахстан от 15.05.2007 г., №251-III ЗРК // Ведом. Парламента Респ. Казахстан. – 2007. – №9(2490). – Ст. 65.
61. О дипломатической службе Кыргызской Республики: Закон Кыргыз. Респ. от 25.07.2002 г., №131 // ЭРКИН-ТОО. – 2002. – №57.
62. О дипломатической службе: Закон Респ. Молдова от 27.12.2001 г., №761-XV // Мониторул Офичиал ал Р.Молдова. – 2002. – №20.
63. Конституция Республики Молдова: принята 29.07.1994 г. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.cahul.net/kmoldova.htm
64. Об особенностях прохождения федеральной государственной гражданской службы в системе Министерства иностранных дел Российской Федерации: Федеральный закон РФ от 27.07.2010 г., №205-ФЗ // Собр. зак-ва РФ. – 2010. – №31. – Ст. 4174.
65. О государственной гражданской службе Российской Федерации: Федеральный закон от 27.07.2004 г., №79-ФЗ // Рос. газ. (федерал. выпуск). – 2004. – №3539.
66. Трудовой кодекс Российской Федерации: утв. Законом РФ от 30.12.2001 г., №197-ФЗ // Собр. зак-ва РФ. – 2002. – №1. – Ч. 1. – Ст. 3.
67. О дипломатической и консульской службе: Закон Латв. Респ. от 21.09.1995 г. // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.pravo.lv/likumi/40_zodik.html
68. Закон о труде Латвийской Республики от 20.06.2001 г. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nasha.lv/rus/blog/blog- sections/latvia/60277/citata-461597/
69. О дипломатической службе: Закон Литов. Респ. от 29.12.1998 г., № VIII-1012 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www3.lrs.lt/ru/Lietuvos_Respublikos_Seimas_ru.htm
70. Трудовой кодекс Литовской Республики: утв. Законом Литов. Респ. от 04.06.2002 г., №IX-926 // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.vbfondas.lt/upload/LR_darbo_kodeksas.htm
71. Слюсар А.М. Суб’єкти трудового права України: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.05 / А.М. Слюсар / Нац. ун-т «Юрид. акад. України». – Х., 2011. – 407 с.
72. Кудря В.О. Правові та організаційні засади кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.О. Кудря / Нац. акад. внутр. справ. – К., 2010. – 195 с.
73. Спивак В.А. Организационное поведение и управление персоналом: моногр. / В.А. Спивак. – СПб: Питер, 2000. – 416 с.
74. Пашков О.С. Кадровая политика и право: моногр. / О.С. Пашков, Т.В. Иванкина, О.В. Магницкая. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 c.
75. Крушельницька О.В. Управління персоналом: навч. посіб. / О.В. Крушельницька, Д.П. Мельничук. – К.: Кондор, 2003. – 296 с.
76. Процевский А.И. Метод правового регулирования трудовых отношений: моногр. / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1972. – 288 с.
77. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав рабочих и служащих (Нормы и правоотношения): моногр. / В.Н. Скобелкин. – М.: Юрид. лит., 1982. – 168 с.
78. Сичов Д.В. Правове регулювання індивідуальних трудових відносин: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Д.В. Сичов / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 182 с.
79. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение: моногр. / Л.Я. Гинцбург. – М.: Наука, 1977. – 311 с.
80. Michalski R., Stepp R. Learning from Observation: Conceptual Clustering, in Machine Learning: An Artificial Intelligence Approach / R. Michalski, R. Stepp. – Palo Alto, CA: Tioga, 1983. – 589 p.
81. Дмитрик О.О. Зміст та класифікація фінансових правовідносин: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.О. Дмитрик / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2003. – 187 с.
82. Іванов С.В. Правове регулювання трудових відносин працівників митних органів: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / С.В. Іванов / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2012. – 195 с.
83. Право зовнішніх зносин: зб. докум. / упоряд.: Ю.В. Алданов, І.М. Забара, В.І. Резніченко. – К.: Промені, 2003. – 784 с.
84. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р., №3723-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №52. – Ст. 490.
85. Неумивайченко Н.М. Особливості виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин державних службовців: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.М. Неумивайченко / Нац. юрид. акад. України і. Я. Мудрого. – Х., 2002. – 220 с.
86. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации: учебник / А.П. Алехин, Ю.М. Козлов. – М.: ТЕИС, 1995. – Ч. 2: Административно-правовая организация управления экономикой, социально-культурной и административно-политической сферами. – 271 с.
87. Про державну службу: Закон України від 17.11.2011 р., №4050-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2012. – №26. – Ст. 273.
88. Митний кодекс України: затв. Законом України від 11.07.2002 р., №92-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – №38-39. – Ст. 288.
89. Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України: Закон України від 13.09.2001 р., №2681-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – №1. – Ст. 2.
90. Про зобов’язання вчинити дії: постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 р. (справа №2а-148-1/07) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
91. Про внесення змін до Закону України «Про дипломатичну службу»: Закон України від 11.01.2011 р., №2911-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – №31. – Ст. 296.
92. Про затвердження Типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад працівників МЗС України, представництв МЗС України на території України: наказ МЗС України від 04.06.2009 р., №113 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
93. Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями: пост. КМУ від 25.07.2012 р., №680 // Офіц. вісн. України. – 2012. – №57. – Ст. 2286.
94. Про підготовку спеціалістів для роботи у сфері міжнародних відносин: указ Президента України від 30.05.1995 р., №397/95 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
95. Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 р., №2984-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – №20. – Ст. 134.
96. Дипломатична академія при Міністерстві закордонних справ України: офіційний веб-сайт МЗС України // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/structure/academy
97. Про Академію: офіційний веб-сайт Дипломат. акад. при МЗС України // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/structure/academy
98. Кашанина Т.В. Правовые понятия как средство выражения содержания права / Т.В. Кашанина // Сов. гос-во и право. – 1981. – №1. – С. 36-44.
99. Нащиц А. Правотворчество: Теория и законодательная техника: моногр. / А. Нащиц. – М.: Прогресс, 1974. – 257 с.
100. Черданцев А.Ф. Логико-языковые феномены в юриспруденции: моногр. / А.Ф. Черданцев. – М.: НОРМА – ИНФРА-М, 2012. – 320 с.
101. Биля І.О. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / І.О. Биля / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2003. – 201 с.
102. Самощенко И.С. Совершенствование законодательства – закономерность развитого социалистического общества / И.С. Самощенко // Сов. гос-во и право. – 1981. – №3. – С. 26-25.
103. Законодательная техника: науч.-практ. пособ. / под. ред. Ю.А. Тихомирова. – М.: Городец, 2000. – 272 с.
104. Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р., №2235-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №13. – Ст. 65.
105. Армаш Н.О. Адміністративно-правовий статус керівників органів виконавчої влади: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Н.О. Армаш / ІДП НАН України. – К., 2005. – 200 с.
106. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Юрид. думка, 2007. – 992 с.
107. Ярошенко О.М. Джерела трудового права України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / О.М. Ярошенко / Нац. юрид. акад. України і. Я. Мудрого. – Х., 2007. – 476 с.
108. Трошин Д.М. Методологические проблемы современной науки / Д.М. Трошин. – М.: Высш. шк., 1966. – 175 с.
109. Розенфельд В.Г., Фролов А.В. О функциях и организации деятельности прокуратуры / В.Г. Розенфельд, А.В. Фролов // Журн. рос. права. – 1999. – №2. – С. 69-83.
110. Комюніке Всесвітньої конференції з вищої освіти - 2009: «Нова динаміка вищої освіти і науки для соціальної зміни і розвитку» (ЮНЕСКО, Париж, 5-8 лип. 2009 р.) від. 08.07. 2007 р.// [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/952_011
111. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба: учебник / А.Ф. Ноздрачев. – М.: Статут, 1999. – 591 с.
112. Основи законодавства України про охорону здоров'я: затв. Законом України від 19.11.1992 р., №2801-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №4. – Ст. 19.
113. Статут (Конституція) Всесвітньої організації охорони здоровья: прийнятий 22.07.1946 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
114. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., №322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1971. – №50 (Додаток). – Ст. 375.
115. Про затвердження Порядку проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу: пост. КМУ від 16.11.2002 р., №1754 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №47. – Ст. 2142.
116. Государственное управление: основы теории и организации. учебник под ред. В.А. Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912 с.
117. Бахрах Д.Н. Административное право: учебник / Д.Н. Бахрах. – М.: БЕК, 1993. – 368 с.
118. Твердовський І.М. Заборона дискримінації у сфері праці: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / І.М. Твердовський / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ, 2011. – 183 с.
119. Кравченко О.О. Дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.О. Кравченко / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2012. – 210 с.
120. Про затвердження Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами: наказ МВС України, МЗС України, Мін-ва фінансів України, Адміністрації Держприкордонслужби України, Головного управління держслужби України від 05.07.2011 р., №330/151/809/434/146 // Офіц. вісн. України. – 2011. – №61. – Ст. 2458.
121. Лаврінчук І.П. Особливості правового регулювання проходження служби державними службовцями / І.П. Лаврінчук // Право України. – 1998. – №3. – С. 71-74.
122. Про Перелік посад, приписаних до дипломатичних рангів України: указ Президента України від 26.03.2002 р., №301/2002 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №29. – Ст. 1350.
123. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р., №108/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – №17. – Ст. 121.
124. Про захист заробітної плати: Конвенція МОП від 01.07.1949 р., №95 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
125. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №95 1949 року про захист заробітної плати: указ Президії Варховної Ради УРСР від 30.06.1961 р., №359 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
126. Болотіна Н.Б. Трудовий договір та його сторони / Н.Б. Болотіна // Праця і закон. – 2008. – №09(105). – С. 33.
127. Иванов С.А. Трудовое право переходного периода: некоторые проблемы / С.А. Иванов // Гос-во и право. – 1994. – №4. – С. 53-61.
128. Федчишин С.А. Дипломатичне представництво України за кордоном в механізмі управління закордонними справами: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.А. Федчишин / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого». – Х., 2010. – 190 с.
129. Про дискримінацію в галузі праці та занять: конвенція МОП від 25.06.1958 р., №111 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
130. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №111 про дискримінацію в галузі праці та занять: указ Президії Верхов. Ради УРСР від 30.06.1961 р., №359 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
131. Гуменюк Б. І. Сучасна дипломатична служба: навч. посіб. / Б.І. Гуменюк, О.В. Щерба. – К.: Либідь, 2001. – 255 с.
132. Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол та етикет: навч. посіб. / О.П. Сагайдак. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К.: Знання, 2006. – 380 с.
133. Шульгин О.Я. Політика: (державне будівництво України і міжнародні справи) / О.Я. Шульгин. –К.: Друкарь, 1918. – 108 с.
134. Матузов Н.И. Теория государства и права: курс лекций / Н.И. Матузов, А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
135. Занятость, безработица, служба занятости: толковый словарь терминов и понятий / под ред. Ю.В. Колесникова. – М.: Нива России, 1996. – 288 с.
136. Мельник К.Ю. Трудові правовідносини службовців правоохоронних органів: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / К.Ю. Мельник / Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011. 432 с.
137. Андрушко А.В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / А.В. Андрушко / Хмельницький ін-т регіон. управл. і права. – Хмельницький, 2003. – 195 с.
138. Трудовое право: учебник / под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Юрид. лит., 1966. – 544 с.
139. Янюк Н.В. Проблеми правового регулювання обмежень та заборон для державних службовців / Н.В. Янюк // Вісн. Львів. ун-ту.: Серія юрид. – 2005. – Вип. 41. – С. 146-156.
140. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 р., №3206-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. − №40. − Ст. 404.
141. Основы научного управления социально-экономическими процессами: учебник / под ред. Р.А. Белоусова, А.З. Селезнева. – М.: Мысль, 1984. – 346 с.
142. Про затвердження Положення про кадровий резерв дипломатичної служби: пост. КМУ від 24.02.2003 р., №205 // Офіц. вісн. України. – 2003. – №9. – Ст. 376.
143. Єрьоменко В.В. Вдосконалювати конкурсне заміщення посад державних службовців / В.В. Єрьоменко // Право України. – 1997. – №5. – С. 52-55.
144. Єрьоменко В.В. Призначення на посаду: актуальні питання теорії та практики / В.В. Єрьоменко // Право України. – 2000. – №6. – С. 39-43.
145. Левиант Ф.М. Виды трудового договора: моногр. / Ф.М. Левиант. – М.: Юрид. лит, 1966. – 188 с.
146. Про Порядок організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування: указ Президента України від 25.01.2012 р., №33/2012 // Офіц. вісн. України. – 2012. – №8. – Ст. 289.
147. Про затвердження Порядку проходження дипломатичної служби працівниками патронатної служби Міністра закордонних справ: пост. КМУ від 16.11.2002 р., №1753 // Офіц. вісн. України. – 2002. – №47. – Ст. 2141.
148. Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – К.: А.С.К., – 2000. – 1072 с.
149. Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників: наказ М-ва праці, М-ва юстиції і М-ва соц. захисту України від 29.07.1993 р., №58 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
150. Жернаков В.В. Испытание рабочих и служащих по советскому трудовому праву: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / В.В. Жернаков / Харьков. юрид. ин-т им. Ф.Э. Дзержинского. – Х., 1987. – 15 с.
151. Мельничук Н.О. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу за законодавством України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.О. Мельничук / Київський ун-т права НАН України. – К., 2006. – 212 с.
152. Про освіту: Закон УРСР від 23.05.1991 р., №1060-XII // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – №34. – Ст. 451.
153. Процевский А.И. Предмет советского трудового права: моногр. / А.И. Процевский. – М.: Юрид. лит., 1979. – 224 с.
154. Крупельницький В. Прийняття на роботу: оформлення та первинний інструктаж / В. Крупельницький // Праця і закон. – 2008. – №12(108). – С. 21.
155. Про звільнення П. Шаповала з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Білорусь: указ Президента України від 18.08.2005 р., №1179/2005 // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
156. Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 вересня 1997 р. №499: розпорядж. КМУ від 25.01.2006 р., №30-р // Офіц. вісн. України. – 2006. – №4. – Ст. 175.
157. Про упорядкування пенсійного забезпечення працівників закордонних установ України: розпорядж. КМУ від 09.09.1997 р., №499-р // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
158. Про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити певні дії: пост. Чернігів. окруж. адм. суду від 09.12.2009 р. (справа №2а-12242/09/2570) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
159. Бахрах Д.Н. Административное право России: учебник / Д.Н. Бахрах. – М.: НОРМА – ИНФРА-М, 2002. – 623 с.
160. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: моногр. / С.Д. Дубенко. – К.: Вид. дім «Ін-Юре», 1999. – 242 с.
161. Аппарат управления социалистического государства: моногр. в 2-х ч. / редкол.: М. Ангене, М. Беньямин, Г.А. Дорохов и др. – М.: Юрид. лит., 1977. – Ч. 2. – 351 c.
162. Кравець В.Р. Атестація державних службовців в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.Р. Кравець / Одеська нац. юрид. акад. – О., 2003. – 200 с.
163. Словарь русского языка: в 4-х т. / ред. тома Е.А. Иванникова. – М.: Рус. яз., 1987. – Т. 3: П-Р. – 752 с.
164. Журавлев П.В. Мировой опыт в управлении персоналом. Обзор зарубежных источников / П.В. Журавлев, М.Н. Кулапов, С.А. Сухарев. – М.: Изд-во Рос. экон. акад.; Екатеринбург: Деловая кн., 1998. – 232 с.
165. Малиновський В.Я. Державна служба: теорія і практика: навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – К.: Атіка, 2003. – 160 с.
166. Ляхович У.І. Організаційно-правове забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / У.І. Ляхович / Нац. аграрн. ун-т. – К., 2008. – 182 с.
167. Про затвердження Концепції ротації кадрів на окремих посадах державних службовців: розпорядж. КМУ від 18.03.2002 р., №144-р // Офіц. вісн. України. – 2002. – №12. – Ст. 606.
168. Про затвердження Порядку ротації працівників дипломатичної служби в системі органів дипломатичної служби України: наказ МЗС України від 31.05.2012 р., №147 // Офіц. вісн. України. – 2012. – №52. – Ст. 2121.
169. Островерх А.М. Гарантійні та компенсаційні виплати за законодавством України в умовах ринкової економіки: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / А.М. Островерх / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ, 2009. – 226 с.
170. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение: моногр. / Н.Г. Александров – М.: Юриздат НКЮ СССР, 1948. – 336 с.
171. Прилипко С.М. Трудове право України: підруч. / С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко. – Х.: Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.
172. Парпан Т.В. Істотні умови трудового договору: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Т.В. Парпан / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л., 2004. – 202 с.
173. Юшко А.М. Переведення на іншу роботу: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / А.М. Юшко / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2002. – 194 с.
174. Панова И.В. Продвижение по службе по федеральному закону «Об основах государственной службы Российской Федерации» / И.В. Панова // Гос-во и право. – 1998. – №2. – С. 8-14.
175. Про зобов'язання надати посаду та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу: ухвала Вищ. адм. суду України від 22.05.2008 р. (справа №К-17530/07) // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/
176. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 р., №2464-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – №2-3. – Ст. 11.
177. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07.06.2001 р., №2493-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №33. – Ст. 175.
178. Про Дисциплінарний статут митної служби України: Закон України від 06.09.2005 р., №2805-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. − №42. − Ст. 467.
179. Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту: Закон України від 05.03.2